Остання барикада на захисті культури

10.02.2009 17:49

«Ми так просто не відступимось», вирішили працівники книговидавничої індустрії і вийшли на акцію підтримки книгарні «Знання». Останньої, що залишилася на Хрещатику. Книгарні, яку ще п’ять років тому визнали найкращою у країні. Звичайно, з розмахом уже звичних нам політичних мітингів маленьке зібрання культурних людей, на жаль, не зрівняється. Проте можна точно сказати: тут не було жодної людини, яка б прийшла відробляти свій червінець чи півсотню. А це дорогого варте.

Останнім часом книгарня більше схожа на покинуту будівлю. Її вікна перев’язано червоною стрічкою, скотчем до скла приклеєно листівки та документи про виселення з приміщення. Над самим входом напис: «Від голодомору фізичного до духовного».

— Це й справді, — каже киянка Емма Несмінович, — не що інше, як геноцид культури. Навіть німці у воєнні часи того не робили, що зараз робиться. Знищують нашу культуру, заганяють народ у яму.

На вході до магазину прикутий наручниками активіст «Опори» роздає листівки. Студент Роман сподівається, що той розголос, якого набула ця справа, не дасть чиновникам виселити книгарню. Якщо ж це їх не зупинить, він готовий сам-один перегородити їм шлях. Як розповів очільник мистецької організації «Остання барикада» Олесь Доній, організована зустріч — певною мірою експромт. Офіційна його назва — нон-стоп- читання. Це той випадок, коли митці не політичними заявами, а власною творчістю намагаються вибороти собі право на існування. До акції долучилися письменники і барди всіх вікових категорій.

Якщо ж і це не зупинить владу, то дуже скоро екскурсія столицею може перетворитися на щось типу: «Кілька років тому на цьому місці, де зараз розташовується фірмовий магазин ікс з підземним паркінгом, розміщувалася одна з найкращих книгарень міста Києва». Або: «Цей бізнес-центр, на місці якого раніше був квартал мистецьких майстерень та музеїв, більш відомий як Андріївський узвіз, збудований у найперші роки ХХІ століття».

Тож доки ще є час — гайда всі на вулицю. Цінуймо і захищаймо те, що маємо, щоб потім не гризти собі лікті.

http://www.golos.com.ua/article/1194446878.html