НОВИНИ

Кайдани порвіте

22.07.2010 19:34

ТЕЛЕКРИТИКА

Кайдани порвіте

Мар’яна Закусило 22-07-2010

Українські митці об’єдналися у рух «Митці проти цензури» і провели акцію читання поезії в наручниках

«Мистецький дворик» - київський двір за готелем «Дніпро» і книгарнею «Наукова думка». У цьому місці громадська організація «Мистецька платформа» зазвичай проводить свої акції проти незаконної забудови в столиці. А 20 липня подвір’я стало місцем збору митців, котрі об’єдналися проти цензури.

У дворі змонтували декорацію у вигляді сходів, над якими до залізної балки прикували ланцюгом із замком старий телевізор. Гостей мистецько-протестного вечора зустрічали на вході до дворика музикою гурту «Топоркестра».

Вано Крюгер, Сергій Пантюк, брат Капранов та Андрій Кокотюха підграють музикантам «Топоркестра»

Після сьомої години ведучий вечора - регіональний менеджер «Останньої барикади» В’ячеслав Пономарьов - відкрив акцію: «З приходом нової влади відбувається багато подій, які є неприпустимими. І в державі з’являються люди, які не згодні з політикою, що відбувається в нашій країні. Це акції проти дій міліції, яка чинить неправомірні дії, проти забудов, які відбуваються в історичних місцях, проти цензури (наприкінці весни створився рух "Стоп цензурі!", куди увійшло багато відомих журналістів). Сьогодні до цього процесу підключилися й митці, створивши громадський рух "Митці проти цензури"».

Він пояснив, що перша акція митців присвячується тому, що 5 канал і ТВі можуть бути позбавлені ліцензій на мовлення. «І це велика проблема, тому що ці два канали чи не єдині є більш-менш об’єктивними, дозволяють говорити і владі, і опозиції, дозволяють митцям виступати у себе в ефірі», - пояснив він прихильність культурних діячів до двох каналів.

Не занурюючись у нюанси ліцензійно-судової тяганини 5-го каналу і ТВі з Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення та медіагрупою «Інтер», В’ячеслав Пономарьов повторив тезу менеджменту 5-го каналу: «Канали можуть сьогодні бути закритими». Можна навіть припустити, що і предмет конфлікту є досить далеким від мистецтва, а квінтесенцією виступів могло б бути зізнання поета Ігоря Мітрова: «Взагалі, я телевізор не дивлюсь. Але, мабуть, там щось погане відбувається. І я проти».

Літератор Капранов і режисер Архипчук

ТВі, на жаль, не прислав свою знімальну групу до «Митців проти цензури». Він віддячив захисникам свого частотного ресурсу словами підтримки рухові та закликом приєднатися до журналістів, митців і всіх творчих людей. Цю заяву ТВі В’ячеслав Пономарьов зачитав під час акції. Натомість 5 канал і сюжет знімав, і прес-реліз із подякою наступного дня розіслав.

Утім, медійні проблеми насправді обговорювали украй недовго. Здебільшого митці розмірковували про цензуру як явище. Поети читали тематичну лірику - гостро соціальну, відверто еротичну, рясно сипали ненормативною лексикою, демонструючи приклади того, що ще 15 років тому цензурувалося. «Хочеш сука свободу - на тобі сука свободу», - читав Дмитро Лазуткін, тримаючи папери з текстами в закутих у наручниках руках. Наручники, котрі брати Капранови охрестили символом цензури, чіпляли кожному, хто виходив на «сцену». «Пане Сергію, кайдани порвіте!», - перефразував Кобзаря режисер Сергій Архипчук, звертаючись до свого тезки - поета й видавця Сергія Пантюка.

Дмитра Лазуткіна ведучий оголосив секс-символом української поезії, а Мар’яну Маринченко (на задньому плані) - наймолодшою учасницею акції

«Для мене особисто прояв будь-якої цензури для творчої людини є злочином. У 1993 виходила котрась із моїх книжок, де замість слова "х**" написали "чмо". І я цей вірш увів у наступну книжку, щоб усе було так, як треба», - розповів ТК Сергій Пантюк.

Андрій Кокотюхатим часом згадав семінар творчої молоді в Ірпіні 1995 року, де в невеликому приміщенні обговорювали цензуру, якою для митців була заборона ненормативної лексики, й вони боролися за дозвіл цих слів. «Сьогодні їх можна вільно писати, говорити, вживати, - вів далі письменник. - А справжня цензура - це коли про одних можна, а про інших - ні. Якщо ми скажемо голосно: "Табачник - п***", це виріжуть. Чим Табачник відрізняється від Моісєєва, я не знаю, але одного можна так називати, а іншого - ні».

Голова «Останньої барикади» народний депутат Олесь Доній показує символ цензури - наручники

Сергій Архипчук ділився з присутніми враженнями від восьмого фестивалю «Мазепа-фест», який проходив 17-18 липня в Полтаві. Він відчув, що люди серед публіки стали інакшими - більшими українцями, ніж були до подій останнього часу. Розповів він іще одну історію: «Я дивився одне з політичних шоу, де журналіст Погребинський сидів біля мікрофона, який не був відключений, з депутатом з Партії регіонів на прізвище Б. Коли виступали колеги, вони говорили, ніби мікрофон вимкнений - російською мовою, "опускали" колегу, знущалися з нього. Я подумав, коли зустріну Погребинського, підійду і скажу йому: "Товарищ Погребинский, вы шулер и подлец". Не пройшло й тижня, як я на радіо "Ера" зустрів його і нічого ліпшого не придумав, як привітатися. І подумав: "Яке воно нещасне, не буду я тобі нічого казати, тебе й так Господь покарав"».

Брати Капранови відкрили літературні читання

Окрім літературної частини, була й музична програма. Кобзар Едуард Драч під гітару заспівав про душу, яка не любить правди, бо та гірка буває. Музикант Сергій Василюкз гурту «Тінь сонця», виконавши пісню «У цьому полі синьому, як льон» на слова «людини, якій було важче, ніж нам» (Василя Стуса), розповів, що цього року в Україні вперше заборонили проводити білоруський фестиваль «Право быть свободным» в Чернігові (білоруси кілька років проводили його в Україні, не маючи змоги робити це на батьківщині). «Нам треба створювати братній союз з Білоруссю і боротися за наше мистецтво», - закликав він.

Кількадесят прихильників сучасної української літератури та музики зібралися в «Мистецькому дворику» протестувати проти цензури

Зараз українському суспільству прагнуть накинути відчуття загальної цензури і страху сказати зайве, вважає Сергій Пантюк. Але цензури, на його думку, бояться ті, хто в чомусь нечесні й нечисті. «У нашій країні, де немає жодного політика, якому можна вірити, митці залишаються єдиними, хто заслуговує на довіру. І митці мають протестувати проти будь-якої спроби ввести несвободу», - наголосив він.

На думку Андрія Кокотюхи, митці 20 липня зібралися проти цензури, щоб тісним колом виборювати право називати речі своїми іменами. «І я не згоден зі словами, що треба вмерти за Україну. За неї треба жити. Щоб побачити, скажімо, як буде скасована Національна експертна комісія з питань суспільної моралі. Щоб побачити, як ми переможемо. А переможемо ми тоді, коли протест буде в усіх дворах і двориках по всій Україні», - додав він.