Павло Гудімов / Чорно-біла історія у дірках13.06.2008 18:39
Ірина Славінська, «Українська правда. Життя»
«Мій проект «Дірки» - це ностальгія за моїм першим фотоапаратом
«Кодак», яким я колись зробив круглу фотографію. От вирішив продовжити.
Просто я історик - люблю історії, а їх так легко підгледіти у дірках...»
10 червня відбулася презентація серії альбомів «УФО», що
розшифровується як «Українська Фотографія». Творцем серії виступило
видавництво Павла Гудімова «Артбук».
Якщо записати слово «уфо» латиницею, у перекладі з англійської
це означатиме «НЛО». Це випадковість, каже Павло Гудімов: «Там же
написано українською мовою. От якби написали англійською - справді було
б НЛО... Але вийшло, що скоротивши таким чином слово «українська
фотографія», ми придумали такий собі гачок, фішку.
Так і сталося. Адже слово «УФО» написане тільки на корінці
книжки - але вже чіпляє, бо завдяки йому книжки легко знайти на
полиці».
Чому саме фото? Річ у тім, що фотографія в Україні обділена
увагою. Фотовиставки в Україні проходять тільки в деяких галереях.
Натомість в музеях Європи нормою є наявність залу фотомистецтва.
Це підтвердив і Гудімов: «В Україні зараз створилися умови, які
можна назвати вакуумом. Але ми вже переконалися, що немає людей
байдужих до цього виду мистецтва. Особливо тут, в Україні.
Адже люди мого покоління, наприклад, пережили зміну багатьох
епох, країн, урядів... Це все можна увіковічити у фото. Хтось мав
зробити перший крок. Ми запропонували фотографам співпрацю на
стандартних світових умовах, тобто дали їм процент від продажу.
Маю сказати, що магазини дуже позитивно поставилися саме до
ідеї серії - бо кожному цікаве продовження. До того ж, кожна з книжок,
маючи високу якість, знаходиться в нижньому ціновому сегменті - тобто
вона матиме попит».
Залишається лиш знайти українського споживача, для якого ціна 63 гривні є «нижнім ціновим сегментом».
Таких, можна припустити, небагато. Тираж книг відповідний - від
1 до 2 тисяч екземплярів. А Гудімов ще й скаржиться на систему
книгорозповсюдження: «Немає пробивної системи реалізації книжок. Якщо з
боку держави не буде радикальних змін відносно оподаткування, більш
активної реклами та розповсюдження якісного українського продукту - то
змін на краще у культурному житті годі й чекати».
Серію відкрили альбоми у чорно-білій гамі. Справді, традиція
чорно-білої фотографії в Україні дуже сильна. Проте Гудімов уточнює, що
для першої книжки таки вибрали не традиційного, а молодого і
оригінального автора - Анну Войтенко.
Широкий загал знайомий з нею, зокрема, завдяки роботі над фотокалендарем «Непопса».
У проекті «УФО» представлена її серія фотографій «Іза», присвячена селу Іза, що на Закарпатті.
«Це книжка про простих людей, які живуть зі свого мистецтва. Про
художників, які творять автентичне мистецтво», - говорить сама
Войтенко.
Також до серії увійшли роботи Олександра Ляпіна («Дірки») та Олександра Чекменьова («Чорно-біла фотографія»).
«Мій проект «Дірки» - це ностальгія за моїм першим фотоапаратом
«Кодак», яким я колись зробив круглу фотографію. От вирішив продовжити.
Просто я історик - люблю історії, а їх так легко підгледіти у
дірках...» - зізнався Ляпін
Чикменьова навіть колеги по цеху вважають «особливим
фотографом», мовляв, так більше ніхто не знімав і не знімає. Його
батьківщина - Луганськ, розповідає Ляпін, він часто фотографує це
місто. Адже «там справді є все - життя, інтрига, гумор, жаль... У його
стилі перемішалися іронія і плач, ризик і сміх...».
Наступний проект «УФО» - кольорова фотографія Олександра
Каднікова «Тьма Таракань». Ця книжка буде присвячена окоміру, тобто
всім картинкам, які побачило око автора. З 18 червня ці фото
виставлятимуться у «Я Галереї».
До речі, потрапити на сторінки книг можуть будь-чиї фотографії.
Талановиті, звісно. Але спробувати можуть усі - будь-який фотограф може
показати свої роботи експертам «Я Галереї», або ж використати контакти
видавництва, подані наприкінці кожної книги.
|