Вуйко авангард і племінник андеґраунд

23.07.2008 18:21

Оксана Жила, Ася Перфецька

Кажуть, сучасна молода поезія – не що інше, як купка п’яних постмодерністів-пофігістів, які курять, у кращому разі, цигарки та довго, не вагаючись, перчать свою поезію добірною лайкою.

Цю думку, до речі, нав’язану старшим поколінням нереалізованих письменників-графоманів, уперто спростовують молоді літератори Західної України, які йменують себе “Західним фронтом” молодої поезії.

“Західний фронт” у “Кабінеті”

16 липня у книгарні-кав’ярні “Кабінет” зібралися молоді поети Західної України, щоб поділитись останніми літературними надбаннями та представити мистецький проект “Західний фронт”. Дощова погода цього дня не завадила зібратися під одним дахом поетам з Ужгорода (Андрій Любка), Тернополя (Юрій Завадський, Микола Шпаковський), Хмельницького (Григорій Семенчук) і Львова (Мар’яна Максим’як, Оксана Васьків, Альбіна Позднякова) та численним прихильникам їхньої поезії.

Ось перелік рис тих, хто взявся за благородну справу довести боєздатність західноукраїнської поезії на літературному фронті. Молоді, високочолі, пристрасні, веселі, патріотичні та цинічні… Що їх об’єднує? Талант, походження, середовище чи, може, як зізнався один із “фронтовиків”, інтернет? Що б це не було, чи ледь вловимий лейтмотив декадентства, блюзу та… галицького андеґраунду, нам це подобається.

“Західний фронт” молодої поезії – акція, що має на меті згуртувати молодих поетів Західної України та презентувати їхню творчість у межах фестивалю “День незалежності з Махном”. Їхня зброя – вірші, перформенси, відеоарт.

Старечі думки в молодих головах

Проблемами екзистенціалізму, буття й небуття переймалися не лише грецькі філософи, німецькі класики, творець “Гамлета” та ще багато обраних. Ці проблеми хвилюють і сучасних писак. “Як же мені жити, якщо так мало місця на диску С? Може, закинути усе в архів твоєї пам’яті?” – так по-сучасному питаннями буття переймається юна львівська поетка Альбіна Позднякова (до речі, лауреатка “Гранислова”). Як бачимо, технологічний прогрес не оминув і поезії.

Вам щастило бути на виставах, де актор не просто грає свою роль, а живе нею? Щось подібне відбувалося з Андрієм Любкою, який, як би пафосно це не звучало, живе у своїй поезії, а поезія живе в ньому. Адже як по-іншому пояснити, що письменник зумів “сфотографувати те, що має запах”, наголосити, “що ти починаєшся з мене”, і при цьому мужньо визнати, що “вірші – то невдала спроба суїциду”.

Наступним місцем локації поетів стане 8 серпня арт-кафе “Коза” в не менш славному місті Західної України – Тернополі.

www.gazeta.lviv.ua