На Україну насувається Західний фронт

29.10.2008 13:19

Представники літературного об’єд­нання Західний Фронт Молодої Поезії (ЗФМП) вкотре завдали поетичного удару. Цього разу місцем їхньої локації став Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Серед бійців-поетів були льві­в’яни, тернополяни та хмельничани. І як на справжньому фронті, були тут і бійці бувалі, й новобранці. Тарас Федірко читав свої вірші перед публікою вперше. А от Григорій Семенчук минулими вихідними став переможцем Сьомого офіційного хмельницького слему. Але найдосвідченішим “фронтовиком”, звичайно, був тернополянин Юрій Завад­ський, який має у своєму активі не одну збірку.

Різняться поети не лише географією, досвідом, а й стилем і віком. “У нас немає стильової єдності й немає вікової, ми – різні. Просто коли окремі письменники чіпляють на себе якісь зайві терміни, то на них не звертають уваги, особливо у проб­лемних із погляду культури містах. А от коли вони об’єдналися, назвалися, то їх уже можна “залити в одну тару”, і всім стає спокійно”, – пояснює Юрій Завадський.

Початок “бою” затримався через вимушену зміну “поля” – аудиторії Франкового університету. Тому на літературний вечір потрапили лише пунктуальні шанувальники поетичного слова. “Нас рівно стільки, скільки стільців”, – пожартувала організатор вечора поетеса Галина Крук.

Присутнє студентство важко було спровокувати на активну розмову. Тому все було схожим на дружню розмову між Галиною Крук і представниками фронту. Хоча наприкінці ситуація почала змінюватись – один із присутніх на свій ризик і страх зачитав власну пробу пера, щоб почути оцінку Юрія Завадського. За що й отримав порцію добірної та розсудливої критики.

Що цікаво, літера “П” у назві угруповання матиме в недалекому майбутньому подвійне значення – поезії і прози. “З нами вис­тупили всі чудові й талановиті поети, яких ми побачили, тепер плануємо запросити і талановитих прозаїків, яких теж не ма­ло”, – розповів співкоординатор ЗФМП Григорій Семенчук.

Об’єднання розвивається швидкими темпами і прагне до провокації літературного протистояння. “Поки немає конфронтації, поезія розвивається мляво. Коли виникне конкуренція, агресія, з’являтимуться достойні поети й угруповання”, – пояснює Григорій Семенчук. І тут уже роблять маленькі кроки до створення такої ситуації.

Романія Горбач, Марія Турчина

http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/10/28/35504/